Виховний захід «Свято книги»
для учнів 1-4 класів
Тема : Книга – Джерело знань
Мета : Формувати в учнів бажання читати книги, розвивати інтерес до читання, викликати почуття поваги та шанобливе ставлення до книги, вироблення потреби користуватися бібліотекою, виховувати любов до книги, прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею.
Дидактичний матеріал: відео « Фантазтична історія про книги»
Музичне оформлення: пісня “ Свято книги “ на музику пісні “ Усмішка», пісня “ Мої книжки “, пісня «Марш юних книголюбів» на мотив «Гей, Ви стрільці січовії…».
Технічні засоби: ноутбук, флешки, фотоапарат, мікрофони, музапаратура, проектор, екран.
Реквізити: українські вінки, рушники, паперові квіти.
Хід свята:
1-й учень:
Тиждень книжки — зазвучало,
Серед села , як сигнал.
За годину село стало ,
Як один читальний зал.
2-й учень:
Всі читають урочисто -
І безвусі , й вусачі.
Скільки мешканців в селі
Стільки в селі читачів.
3-й учень:
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами.
Від книжок , хоч треба спати ,
Їх ніяк не відірвати.
4-й учень:
За той тиждень розмаїті
Полюбились так книжки ,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
5-й учень:
Дорогі вчителі і учні ,
В нас сьогодні книжки свято!
Разом будем відзначати ,
Книгу- друга шанувати.
6-й учень:
В кожнім домі , в кожній хаті-
У містах і на селі ,-
Хто навчився вже читати ,
Має книгу на столі.
7-й учень:
Дружба з книгою — це свято ,
Не було б його у нас ,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
8-й учень:
Книгу зрозумілую ,
Чесну і сміливую ,
Хочуть всі читать.
9-й учень:
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброго навчать -
Працювати і учитись ,
І Вітчизну шанувати.
10-й учень:
Як краплин у Дніпрі ,
Як зірок у горі ,
Як листя на гіллі -
Стільки книг на землі !
Є великі і малі ,
На полицях , на столі -
Ваші друзі — книжки.
11-й учень:
Книжка — добрий вірний друг ,
Книжка знає все навкруг.
Про нові й старі країни ,
Космос та морські глибини.
12-й учень:
Хто нам написав Кобзар?
І який де правив цар?
З чого зроблено намисто?
Чим славетне наше місто...
13-й учень:
Все про звичаї народу ,
Як зібрать врожай з городу ,
Вперше хто знімав кіно.
Де, коли, в якій країні
З'явилось скло,
Хто відкрив, яку країну,
І про неньку Україну,
Хто прославився в віках,
Де жила тварина, птах?
13-й учень:
Усе чим ви цікавитесь,
Ви знайдете в книжках.
На всі питання відповіді
На їхніх сторінках.
14-й учень:
Сторінки, немов могутні крила,
Читай, лети на горду висоту,
Відкрили книгу — значить ми відкрили
Нову країну — мрію золоту.
15-й учень:
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку з них не розгорнеш-
Той легенда в кожній з них.
16-й учень:
То одній синіє море,
В іншій криється тайга,
А ось в тій — Північний полюс,
Де морози і пурга.
17-й учень:
Все, серце і розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги — перли із перлин.
18-й учень:
Як до живих джерел глибоких,
Ми припадаємо до книг.
Черпаємо снагу, неспокій
Та нездоланну правду в них.
19-й учень:
Нас поведуть вони у мрію,
Щоб розпізнати суть буття.
Прийдешні нам шляхи відкриють
І стануть школою життя.
20-й учень:
Ми всі вчимося залюбки,
Гартуємось, міцніємо,
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
21-й учень:
Я- книга! Я- товариш твій!
Школярику, завжди мене жалій,
Завжди я твій найкращий друг,
Та не для брудних рук.
Діти виконують пісню “ Свято книги “ на музику пісні “ Усмішка “
Свято книги
Світить в небі сонечко ясне,
Все кругом блищить і весело сміється.
Дітвора до нас на свято йде
Свято книги і у нас усе вдається.
Приспів:
Всі до книги йдуть на свято ,
І дівчата, і хлоп'ята.
Наші мами, тато, друзі і бабуся.
Книга розуму всіх вчить,
З книгами треба дружить.
Все розкаже, нам без них ніяк не можна.
Кожна книга щиро нас навчить:
Як творить добро, як мрію відшукати,
Подолати все нечисте зло,
І як ганою людиною зростати.
Приспів
Всім кругом свої поради дасть:
З кого приклад брать, як старших шанувати,
Як скарби на карті відшукать.
Ми з тобою маємо про книги дбати.
Казкар-1:
Хочу вам розповісти
Що було, де, з ким, коли,
Тому сядьте всі рівненько
Й слухайте всі нас гарненько.
Казкар-2:
Мабуть, знаєш ти, у світі є країна,
Де живуть Мальвіна й Буратіно:
Є країна де мешкають вільно
Герцог Лимон та малий Цибулино
Казкар-1:
Ти про країну читав і таку,
Де дівча квіточку мало одну,
А з пелюстків аж сім побажань
Квітка враз виконала всі без вагань.
Казкар-2:
Наша ж країна — то є чарівна:
Казкарією зветься вона.
Книжкові герої там дружно живуть,
До тебе у гості завжди всі прийдуть.
Казкар-1:
Лишень ти поклич їх, книжки прочитай,
Про них із задоволенням розповідай.
На сцену вибігає хлопчик з книгою
Хлопчик:
Ха! Ха! Ха!
І ця книжка не така!
Не буду її читати,
Краще буду я гуляти.
Хлопчик викидає книжку, сторінки її розлітаються . Гримить грім і господар зникає
Мишка:
Що за голос? Що за шум?
Заховавсь хто може тут?
Хто лякать мене посмів,
Що язик аж занімів?
Книжка:
Мене, нещасну книгу,
Хлопча, господар мій,
Подер мої сторінки,
Лий сльози, книжко, лий!
Гей, Мишко, озирнися,
Благаю тебе я,
Потрібна допомога
Та доброта твоя.
Мишка жаліє книжку
Книга:
Прошу вибачення я,
Але плачу з горя я.
Діти мене всю порвали,
Сторіночки розкидали,
Кинули напризволяще,
Бо придбали нові, кращі!
Прошу тебе — поможи
Та з собою забери.
Мишка:
Гаразд йдемо до хати,
Буду тебе лікувати.
Лиш спитаю , що і як:
Боюсь не справлюсь сама ніяк.
Мишка забирає книжку. Вони ідуть і зустрічають Пана Коцького
Мишка:
Друже милий ! Хто ти є?
І хатинка твоя де?
Пан Коцький:
Мр! Мяу, мене впізнали, дітки?
Моїх пригод цікавих свідки?
Паном Коцьким мене звуть.
Тож подолав немалу путь!
До вас із казки я прийшов,
Тут гарних друзів язнайшов.
Мишка:
Не знаєш ти,що нам робить?
В цієї книжки все болить:
Образила її малеча
Та й викинула недалече...
Не знаєш вилікувати як,
Ліки нам які придбать?
Пан Коцький:
В моїй казці лікаря нема,
Але ось,що скажу я:
Пошукаймо інде де,
В іншій казці віднайдем.
Звучить вальс, діти виконують танець
Дюймовочка:
Ой, як довго спала я!
А ти хто? І де це я?
Книга:
Ти в книжковім королівстві!
Горе в нас, допоможи,
Лікаря допоможи знайти!
Дюймовочка:
Лікар де живе не знаю,
Проте друзів добрих маю,
Вони, можливо, допоможуть
Й рекомендувати ліки можуть.
Треба лікаря знайти
Всі:
Книжці допоможем ми!!!
Вовк:
Червона Шапко, куди йдеш?
А що ти в кошику несеш?
Червона Шапка:
Іду я в гості до бабусі,
А звуть її усі Маруся.
Несу я їй пиріг із маком,
Вареники із сирний смаком.
А ти?
Вовк:
А я щавель в лісі збираю,
Тебе лавно я виглядаю.
Зелений борщ скоро зварю,
Як хочеш тебе пригощу.
Червона Шапочка:
Ой, хитрий Вовче, ти б мовчав
І говорив би те, що знав.
Невже не знаю, що вовки
Борщ не їдять. Тож , не бреши!
Вовк:
Гараза, дивись, хтось сюди йде,
Що це позаду них повзе?
Червона Шапочка:
Щось пошарпане, побите...
Давай назустріч разом вийдем.
Дюймовочка:
Привіт! Казкові друзі!
Хутко нам допоможіть,
Лікаря книг скоріш знайдіть!
Книга:
Діти мене всю порвали,
Сторіночки розкидали...
Червона Шапочка:
Гаразд, ми всі вам допоможем,
Та й лікаря знайти ми можем.
Лікар:
Мене всі Айболитем звуть,
До мене всі з бідою йдуть:
Тваринка йде, бо болить рильце;
Повзе метелик — зламав крильця;
Щей лікар книжковий я,
Книжки різні лікую я.
Я лікар книжковий, я книги лікую,
Я хворі сторіночки їм ремонтую.
Мої пацієнти брудні, із дірками.
Кому з вас погано ходімо із нами!
Я дам вам сорочку з паперу та клею.
Щоб книги зціліли — в лікарні все є!
Лікар: Що сталось?
Книга:
Ой, лікарю, як соромно мені -
Обкладинки немає, лиш сторінки одні;
Обкладинки подер лихий господар мій,
Від холоду дрижать самотні сторінки.
Лікар:
Гаразд , не переживай,
А ви ніхто не заважай.
Лікар забирає лікувать книгу, а герої співають коломийки
- Чого в Галі від образи Читанка ридає?
Бо вона на ній із гірки по снігу з'їжджає.
- Біда сталася з Олегом, може від морозу,
Що він кинув на підлогу книгу Рідну мову.
- Все трудився наш Андрійко, вчительку не слухав,
Намалював в книжці буквам і очі, і вуха.
- Чи ви чули від Наталі останні новини?
Що вона бере книжки руками брудними.
- Ой, сміялися книжки з Степана хай знає!
В другім класі по складах він книжки читає.
- Пожалілися книжки директору школи,
Що Ю ля не обгортає своєх книг ніколи.
- Лежить в ліжку наш Павло, вдає, що читає.
Але то він малюночок в книжці розглядає.
- Якби то ви зазирнули в портфелі дитячі,
Поруч з книжками там є все, очі бачать.
- Якби учні свої книги як друзів любили,
То ми б іще багатьох розуму навчили.
Лікар виводить поліковану книгу
Дюймовочка:
Ой, як добре, яка гарна!
Червона Шапочка:
Яка чудова та ошатна!
Лікар:
Тож. друзям всім ти нагадай,
Поради корисні всім дай.
Книга:
Я — книга, товариш твій,
Користуватись мною вмій,
Я чиста, гарна та приємна,
Тож, друже , будь зі мною чемний,
Погані звички забувай,
Мене не рви, не ображай!
І пальці, прошу, не слини,
Коли гортаєш сторінки!
Я, друже, твій найкращий друг
Та тільки для чистеньких рук!
Вовк:
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті
І улюблені герої
Будуть друзями в путі!
Всі співають пісню “ Мої книжки “
Мої книжки
Ось книжечка маленька , в ній — схованка чудес.
Там виріс біб великий, аж до самих небес.
Рій казочок веселих живе на сторінках,
Я скарб такий чудовий тримаю у руках.
Приспів:
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.
Ось їде Попелюшка в кареті з гарбуза
І роги наставляє Коза їй Дереза.
Юнак Котигорошко врятує цілий світ.
Царівна Несміяна усіх нас розсмішить.
Приспів:
Ось море синє- синє, там рибка золота
І біла скатертина чарівна, непроста.
Тікає від бабусі маленький Колобок.
Замовкли всі звірята — напевно, близько вовк.
Книга:
Тари-бари- разтабари, розтупіться чорні хмари,
сонечко сюди впустіть, мого господаря приведіть.
Гримить грім і заводять хлопчика
1-й учень:
Ось ваш хлопець непутящий,
Нечитайло ваш ледачий.
Думав вік без книг прожить,
Довелось його провчить.
2-й учень:
У минуле завели,
Де ще книги не знайшли.
Жив в печері кам'яній
І ховався він у ній.
3-й учень:
То ж не все було так тихо,
Там зазнав він горя й лиха.
Сам свій голод тамував,
Корінці в землі шукав.
4-й учень:
Був голодний більш, як ситий,
Звірами не раз побитий.
Його страх такий скував,
Що хлопчина не гуляв.
5-й учень:
А від звірів не ховався,
Дуже хлопець налякався.
Ще й від холоду дрижав,
Аж додому забажав.
6-й учень:
А від страху неземного
Зрозумів — книжки для ньго.
Він тепер усім поклявся,
Що уже за розум взявся.
Господар:
Ой, нічого не питайте...
Краще книжку, книжку дайте!
Був я дуже необачний,
Я не знав, що там так лячно.
Люди ті ще зовсім темні,
Зовсім, зовсім неписемні.
У страху живуть страждають,
Нічогісінько не знають.
Нічогісінько не вміють,
Про добробут тільки мріють.
Ні, не хочу я так жить,
Краще буду вчитись, вчити
І писати і читати ,
Розум буду розвивати.
Книжка:
Я тебе прощаю.
І книгу тобі оцю вручаю.
Вручає книгу
Казкар-1:
Вчіться, діти, залюбки,
Гартуйтеся, міцнійте.
Казкар-2:
Читайте з захватом книжки
І про майбутнє мрійте!
Діти виконують пісню «Марш юних книголюбів» на мотив «Гей, Ви стрільці січовії…»
Пісня
Гей, хлоп'ята і дівчата,
Раз, два, три!
Всіх вітаємо зі святом,
Раз, два, три!
Я читач твій, книжко мила,
Бо знання — велика сила.
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
Буде дощик, а чи спека,
Раз, два, три!
Жде мене бібліотека,
Раз, два, три!
Поспішу до неї радо,
Як солдатик на параді,
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
І одне я твердо знаю,
Вхід на сайт |
|---|
| Пошук |
|---|
| Календар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Архів записів |
|---|
| Друзі сайту |
|---|